Екологічне виховання
- Про мене
- Головна сторінка
- Нормативна документація
- На допомогу при підготовці до уроку
- Проекти та дослідницькі роботи
- Таке різне і потрібне
- Екологічне виховання
- Цікаві експерименти
- Виховна робота
- Впровадження здоров*язберігаючих технологій у навчально-виховний процес
- Відеотека
- Фотоальбом
- Мої публікації
- Мої нагороди
- участь в конкурсі "Класний керівник"
- конкурс "Енергія і середовище"
- освітній проект На Урок
середа, 19 грудня 2018 р.
четвер, 29 листопада 2018 р.
пʼятниця, 23 листопада 2018 р.
Я думаю, що все в житті - мистецтво. Те, що ви робите. Як одягаєтеся. Як ви любите когось і як говорите. Ваша посмішка і ваша особистість. Те, у що ви вірите і всі ваші мрії. Як ви п'єте чай. Як прикрашаєте свій будинок. Або як радієте. Ваш список покупок. Їжа, яку готуєте. Як виглядає ваш почерк. І то, як ви себе почуваєте. Життя - це мистецтво.
— Хелена Бонем Картер
четвер, 15 листопада 2018 р.
вівторок, 13 листопада 2018 р.
середа, 17 жовтня 2018 р.
неділя, 7 жовтня 2018 р.
понеділок, 1 жовтня 2018 р.
— Привіт, жовтень!
🍁
🍂



неділя, 30 вересня 2018 р.
#СИМФОНЕТИКА
Птахи кричать на різні голоси,
Та перед обрієм затягують сумної.
Коротка осінь, мало для краси
І простору, і часу. І зі мною
Ти не про все іще поговорив,
Не всі усмішки вишептав у квіти.
Летять птахи, а в нас немає крил,
Та й ирію нема, щоби летіти.
Бракує слів, чи мова замала,
Забракло звуків у фонемах жовтня?
Вже й усмішка - напнута тятива,
І погляди зтуманено-прижовклі.
Офірки рук ледь теплі на гнотах,
Уста ошпарені від літньої гербати.
А в серці квилить невідомий птах,
Лишається зі мною зимувати.
Ми будем ніч ділити з ним на двох
І від безсоння гратимем у жмурки,
Я зватиму його: Маленький Ох.
Той птах, як я, мабуть - домашня курка.
І нам із ним дивитись із вікна
На все, що відбувається зимою.
Я не сумна. Я зовсім не сумна -
Це осінь все відвертіша зі мною.
Згортає з неба зграї та клини,
І відправля їх чимскоріш за обрій.
Птахи летять до ирію крізь сни,
Ми залишаємось. І це, напевно, добре.
(с) Дзвінка Торохтушко
Птахи кричать на різні голоси,
Та перед обрієм затягують сумної.
Коротка осінь, мало для краси
І простору, і часу. І зі мною
Ти не про все іще поговорив,
Не всі усмішки вишептав у квіти.
Летять птахи, а в нас немає крил,
Та й ирію нема, щоби летіти.
Бракує слів, чи мова замала,
Забракло звуків у фонемах жовтня?
Вже й усмішка - напнута тятива,
І погляди зтуманено-прижовклі.
Офірки рук ледь теплі на гнотах,
Уста ошпарені від літньої гербати.
А в серці квилить невідомий птах,
Лишається зі мною зимувати.
Ми будем ніч ділити з ним на двох
І від безсоння гратимем у жмурки,
Я зватиму його: Маленький Ох.
Той птах, як я, мабуть - домашня курка.
І нам із ним дивитись із вікна
На все, що відбувається зимою.
Я не сумна. Я зовсім не сумна -
Це осінь все відвертіша зі мною.
Згортає з неба зграї та клини,
І відправля їх чимскоріш за обрій.
Птахи летять до ирію крізь сни,
Ми залишаємось. І це, напевно, добре.
(с) Дзвінка Торохтушко
неділя, 23 вересня 2018 р.
вівторок, 4 вересня 2018 р.
вівторок, 8 травня 2018 р.
четвер, 26 квітня 2018 р.
Цей дощ - як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов"їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
І прилітають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крізь ганки.
Жив-був народ над Прип"яттю - і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.
субота, 24 березня 2018 р.

Сьогодні саме та субота, коли ввесь світ намагається віддати шану Матінці-Землі. Запрошуємо долучитися до всесвітнього природоохоронного руху — Години Землі — і о 20:30 з усім світом вимкнути несуттєве освітлення та прилади на одну годину. Давайте налагодимо зв’язок з нашою великою домівкою — планетою. Тим паче, що він нам так потрібен
.
пʼятниця, 23 березня 2018 р.
середа, 14 березня 2018 р.
Господи, дякую Тобі за те, що я можу дихати, можу рухатися, можу бачити красу цього світу, яку Ти створив для мене! Ти все так досконало впорядкував – пори року, зміну дня і ночі, спів птахів! Дякую Тобі, Господи, за цю весну, за квіти, за пробудження природи! Дякую Тобі за їжу, за затишний дім, за моїх рідних, друзів і за всіх, кого посилаєш на моєму життєвому шляху! Дякую за Твою любов, яку Ти проявляєш у всьому цьому! Навчи все це цінувати!
пʼятниця, 9 березня 2018 р.
Сьогодні - день народження українця з великим баченням -
Тараса Грироровича Шевченка!!!
Свою Україну любіть. Любіть її… Во время люте. В останню, тяжкую минуту за неї Господа моліть.
Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають.
Благо тобі, друже-брате, як є в тебе хата. Благо тобі, як у хаті є з ким розмовляти. Хоч дитина немовляща, і воно вгадає твої думи веселії…
Бо хто матір забуває, того Бог карає, того діти цураються, в хату не пускають.
Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю!
Борітеся — поборете. Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!
В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.
Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя.
Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.
І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі.
Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають.
Благо тобі, друже-брате, як є в тебе хата. Благо тобі, як у хаті є з ким розмовляти. Хоч дитина немовляща, і воно вгадає твої думи веселії…
Бо хто матір забуває, того Бог карає, того діти цураються, в хату не пускають.
Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю!
Борітеся — поборете. Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!
В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.
Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя.
Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.
І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі.
середа, 7 лютого 2018 р.
понеділок, 22 січня 2018 р.
Ті, що народжуються раз на століття,
умерти можуть кожен день.
Кулі примхливі, як дівчата,—
вибирають найкращих.
Підлість послідовна, як геометрія,—
вибирає найчесніших.
В'язниці гостинні, як могили,—
вибирають неприборканих.
Криваві жоржини ростуть над шляхом
у вічність.
Тріпочуть під вітром короткі обривки життя.
І тільки подвиг людського духу
доточить їх до безсмертя.
#Ліна_Костенко #ЛінаКостенко #Ліна #Костенко
умерти можуть кожен день.
Кулі примхливі, як дівчата,—
вибирають найкращих.
Підлість послідовна, як геометрія,—
вибирає найчесніших.
В'язниці гостинні, як могили,—
вибирають неприборканих.
Криваві жоржини ростуть над шляхом
у вічність.
Тріпочуть під вітром короткі обривки життя.
І тільки подвиг людського духу
доточить їх до безсмертя.
#Ліна_Костенко #ЛінаКостенко #Ліна #Костенко
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Про мене
- Лілія Ревак
- Навчалася в Улашківській ЗОШ І-ІІІ ступенів,1997-2001 - Чортківське педагогічне училище,2002-2007- Чернівецький національний університет ім.Ю.Федьковича-хімічний факультет,здобула фах хіміка,викладача хімії. Одружена,коханий чоловік Андрій,діти Юля і Василько - щаслива сім*я!