Сніги метуть. У вікнах біле мрево.

 Антени ловлять клаптики новин.

 На білий вальс запрошую дерева,

 на білий вальс вітрів і хуртовин.

Хай буде сніг, і музика, і вечір.
Хай серце серцю сплачує борги.
О покладіть гілки мені на плечі,
з мого життя пострушуйте сніги!
Я вас люблю за те, що ви дерева.
Що ви прийшли до мене, що ви тут.
Зима стоїть, скляна і перкалева.
Метуть сніги. Сніги метуть, метуть…                                                                                                                                                                       Ліна Костенко

Найтрагічніша дата в нашій історії. Це - неможливо забути! 1932-1933 ...

Жах не в тому, що щось зміниться, - жах у тому, що все може залишитись так само.

© Ліна Костенко

         Життя кожної людини -                 це казка, написана                          пальцями Бога.

                                                             Ганс Крістіан Андерсон